Третього квітня 2024 року в рамках декадника циклової комісії музично-теоретичних, педагогічних дисциплін та хореографії, Марина ФЕДОРОВА, викладач ритміки і хореографії, викладач вищої кваліфікаційної категорії, художній керівник хореографічних колективів «Вербиченька» та «Амелі» підготувала відкрите заняття-творчий захід «ТАНЕЦЬ – ЛІТОПИС ЖИТТЯ». Народний танець витворювався протягом віків і був тісно пов’язаний із життям народу, його побутом, працею, певним художнім смаком.
Танець називають своєрідним літописом життя не дарма. Народ сам зберігав і розвивав свої танцювальні скарби, передаючи від покоління до покоління форми танців, їх характер і манеру виконання.
Український народ зумів зберегти і примножити багатовікові традиції танцювального мистецтва. Складні проблеми народної хореографії почали успішно вирішувати наприкінці 40-років 20 століття. Ці роки відзначені незвичайним розквітом народної творчості, створенням нових жанрів танцювального мистецтва.
Усі кращі надбання національної культури, що були виплекані протягом століть українським народом, наше покоління повинно зберегти і передати своїм нащадкам.
Звертання до традицій минувшини зовсім не означає нехтування сьогоденням, адже тільки осмисливши минуле, досконало пізнавши витоки своєї культури та історії можна набагато чіткіше зрозуміти і сьогодення, і навіть уявити майбутнє. Той, хто не знає свого минулого – не вартий майбутнього.
Розвиток культури кожного етносу і формування її особливостей пов’язані з природним середовищем та способом господарських занять населення. Кліматичні, біологічні та географічні фактори, історичні події, що протягом тривалого часу відбувались в Україні, впливали на духовний світ людини, характер, темперамент народу. У різних регіонах сформувались певні особливості побуту і традиційної культури. Вони, будучи складником єдиного цілого, маючи спільну територією, мову та звичаєву структуру, воднораз створюють розмаїття української культури, впливають на ментальність нації.
Нині прийнято поділяти Україну на шість історико-етнографічних зон: Полісся, Карпати, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Південь.
Слобожанська Україна (Слобожанщина) охоплює Харківську область, Сумську, північно-східну Луганської області.
Сіверщина – займає територію в межах Конотопського та Шосткинського районів Сумської області та Чернігівську область.
Середнє Наддніпрянщина – більшу частину Київської, Черкаську, південну частину Полтавської, південно-східну частину Житомирської, Сумської. Це один із найгустіше та найдавніше заселених районів і центр формування української нації.
Полісся – північ України і простягається зі сходу на захід України. Це північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської областей.
Волинь – охоплює південні регіони Волинської та Рівненської, південно-західні – Житомирської та північну смугу Хмельницької, Тернопільської і Львівської областей.
Поділля – межиріччя південного Бугу і лівобережного Середнього Подністров’я. Це більша частина Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та південь Чернівецької областей.
Галичина – охоплює Львівську, Тернопільську та Івано-франківські області.
Закарпаття – область у південно-західній частині України, у межах Українських Карпат.
Буковинна – історичний регіон на Півдні України, до складу якого входить Чернівецька область.
Запоріжжя – охоплює Запорізьку, Кіровоградську та Дніпропетровську області.
Донщина – охоплює Донецьку та Луганську області.
Причорномор’я – історично-географічний район на півдні України, що омивається Чорним морем. До нього входять південь материкової України, а саме Херсонська область та Кримський півострів.
Незламна любов до української народної творчості, збереження національної ідентичності, традицій, багатства її зразків, шляхетність, патріотизм виховує народний танець в молоді і тому здобувачі освіти демонстрували етюди традиційного українського танцю:• «Очерет» Житомирське полісся;• «Яків» Київська область; «Гречаники» село Масани Чернігівська область;• «Ойра» село Кочережки Дніпропетровська область; «Кохана» Київська область;• «Краков’як» Дніпропетровська область; «Орлиця» місто Чернігів; «Баламут» село Шершні Вінницька область; Козачок Полтавська область; «Карапет Харківська та Полтавська область.
Щоб показати цікавість та значущість мистецтва танцю, учасники ансамблів запросили гостей до майстер-класу традиційного українського танцю «Карапет», під час якого виконавці переконалися, що танець – це не лише рухи тіла, це спосіб виразити свою душу, свої почуття та поєднати усіх навколо в чудовому об’єднанні музики та рухів.
Українська фольклорна хореографія завжди була тим невичерпним джерелом, яке живило та давало основу професійному мистецтву хореографії.
Народні танці стали невід’ємною частиною художнього життя України і світової хореографії. Вони продовжують свій розвиток на сучасній сцені.
Культурна спадщина – це той фундамент, на якому будується генетичний код нації, а український народний танець – це справжнє мистецтво, відоме не лише в Україні, але і по всьому світу.
Сьогодні українці популяризують національне мистецтво в кожному куточку землі, демонструючи багатогранність культури, її звичаї та традиції.
Ми завдячуємо всім цим Збройним Силам України, які щодня стоять на передовій, захищаючи нашу державу від ворога. Їх жертовна праця та самовідданість заслуговують на найвищу похвалу та вдячність усього українського народу.
Хочемо висловити щирі слова вдячності вам за непохитну відданість та героїчну службу, яку ви виконуєте на благо нашої країни. Слава Україні! Героям Слава!
Цей захід був наповнений неповторними моментами та творчими враженнями, які залишаться у наших серцях надовго.
Висловлюємо щиру подяку кожному, хто долучився до організації та проведення цього заходу. Голові циклової комісії музично теоретичних педагогічних дисциплін та хореографії,викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач – методист Марині Кайковій, культорганізатору Світлані Матійчук, музичному супровіду: викладачеві вищої кваліфікаційної категорії, викладачеві фахових дисциплін Віктору Вишневецькому; викладачеві першої кваліфікаційної категорії, викладачеві фахових дисциплін Олександру Берднікову, за музичне оформлення:Віталію Буртовому, за мультимедійне забезпечення спеціалісту 1 кваліфікаційної категорії Олексію Бондаренку, учасникам Народного аматорського колективу Профспілок України, ансамблю народного танцю «Вербиченька»; учасникам ансамблю сучасного танцю «Амелі» та художньому керівнику, викладачеві вищої кваліфікаційної категорії, викладачеві – методисту Ірині Харченко; ведучій заходу Анастасії Ювженко; за фото – Олександрі Аверіній.
Марина ФЕДОРОВА, викладач ритміки і хореографії,
викладач вищої кваліфікаційної категорії, художній керівник хореографічних колективів «Вербиченька» та «Амелі» КЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради»